Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 16.08.2017, 21:18

Головна » 2014 » Квітень » 24 » 28-а річниця аварії на ЧАЕС: перешкода долі та боротьба за майбутнє
11:01
28-а річниця аварії на ЧАЕС: перешкода долі та боротьба за майбутнє

26 квiтня 1986 року – не тільки дата аварії на Чорнобильській атомній станції, катастрофи, яка торкнулася усього світу, але й подія, яка нібито кордоном розділила життя мешканців близько розташованих населених пунктів та ліквідаторів на «до» та «після». У цей день зазвичай згадують хронологію подій, знову звертаються до причин цієї катастрофи. Проте найбільш важливим є те, що у цей день також вшановують пам'ять загиблих Героїв, які віддали своє життя, ризикували ним завдяки подоланню цього лиха та збереженню життя інших людей, своїх сімей, дітей.

На Чорнобильській АЕС були зроблені титанічні заходи для запобігання розвитку аварії та зменшення її наслідків.

Згадаємо основні історичні моменти подолання великої катастрофи. У перші часи трагедії першочерговим була боротьба з пожежею на АЕС. В результаті героїчних дій підрозділів пожежних частин до 5 години ранку 26 квітня пожежа була ліквідована. Аварія призвела до часткового руйнування активної зони реактора і повного руйнування системи її охолодження. Необхідно було позачергово оцінити стан палива і можливу його зміну з часом. Подібна оцінка була зроблена на підставі вивчення витікання продуктів ділення з реактора [1]. Після вибуху персонал станції в повній темряві знеструмив усі розподільні щитки – у противному разі пожежні, що гасили машинний зал, загинули б від ураження електричним струмом. Персонал, що працював на станції тієї трагічної ночі, окрім касок, бахил, захисної маски та звичайного спецодягу, не мав ніяких додаткових засобів захисту. Оцінюючи ситуацію та дії експлуатаційного персоналу після вибуху, можна сказати, що безумовний героїзм і самовідданість виявив персонал ЧАЕС. Усі ліквідатори були професіоналами і знали про небезпеку, пов’язану з роботою в зоні високого рівня радіації, але це їх не зупинило[2].

За загальними підрахунками з лихом воювало 600 тис. ліквідаторів аварії (у перші дні аварії в найбільш активній фазі боротьби з бідою налічувалось 3828 ліквідаторів) з усіх куточків СРСР (України. Білорусі, Росії, Казахстану тощо). Здоров’я усіх було підірвано під впливом радіації. Ось імена деяких Героїв, які незважаючи на життєву небезпеку, на умови, на напругу, вистоювали та боролися з катастрофою: Юрій Самойленко, Віктор Голубєв, В’ячеслав Бражник, Микола Ващук, Віктор Дегтяренко, Василь Ігнатенко, Віктор Кібенок, Анатолій Кургуза, Олександр Лелеченко, Віктор Лопатюк, Валерій Перевозченко, Константин  Перчук, Володимир Правик, Микола Титенок, Володимир Тищура, Леонід Топтунов, Анатолій Шаповалов, Володимир Шишенок та багато інших.

Обмеження наслідків аварії в активній зоні реактора проводилося шляхом локалізації вогнища аварії за рахунок закидання шахти реактора тепловідвідними і фільтруючими матеріалами. Ліквідатори напряму піддавались впливу великих доз радіації.

Для попередження поширення радіоактивності через підземні та поверхові води в районі ЧАЕС було створено комплекс захисних і гідротехнічних споруд. У короткий термін були проведені монтажно-будівельні роботи зі створення об'єкту «Укриття» («Саркофаг») - аварійний енергоблок був розміщений в бетонному укритті, що повністю виключило можливості потрапляння речовин в атмосферу. Проводилися дезактиваційні роботи на проммайданчику ЧАЕС і в 30-кілометровій зоні щодо зниження рівнів радіоактивного забруднення. На сьогоднішній день на території ЧАЕС зусиллями усього світу будується унікальний об’єкт – новий безпечний конфайнмент (НБК), який захистить четвертий енергоблок від подальшого руйнування та забезпечить можливість подальшої реконструкції блоку.

Ми маємо можливість проживати та працювати у місті-супутнику ЧАЕС – місті Славутичі, у яке повернулося багато з жителів Прип’яті. Мужності та віри цих людей також можна дивуватися та пишатися, бо вони встояли перед долею, змогли пережити зміни та повернутись до нормального життя, змогли знайти сили та продовжити боротьбу.

Живучи тут, ми віримо та сподіваємося у те, що здоров’ю наших дітей більше нічного не загрожуватиме.

Велика подяка тим Людям, які вистояли перед обличчям смерті, за їх терпимість, моральних дух, психологічний героїзм. Незважаючи на усю небезпеку вони подолали цю катастрофу, змогли зберегти життя багатьох людей, цілих поколінь…

Ліквідатори аварії на ЧАЕС стали для нас прикладом стійкості, сили, мужності, самовідданості та героїзму.

СПЦ, м. Славутич, 2014 ©

 

Використані джерела:

  1. Матвеев Л.В., Рудик А.П.. Почти все о ядерном реакторе. Москва., 1990, Энергоатомиздат
  2. Базика Д.А., Гарін Є.В., Замостьян П.В., Ладижев Л.С., Лінкевич С.М., Сьоміна Л.П., Федорченко С.М., Федосенко Г.В., Рилов В.Р. Чорнобильська катастрофа. Настільна книга для вчителів. – Київ, 2005

 

 

Пам’ятники чорнобильцям у різних містах України

КИЇВ

ХАРКІВ

ЛУЦЬК

ДОНЕЦЬК

 ЖИТОМИР

ОДЕСА

СІМФЕРОПОЛЬ

 

 

Переглядів: 403 | Додав: spcenter | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Соцiально-психологiчний центр © 2017 Хостинг від uCoz