Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 17.11.2019, 15:35

Головна » 2011 » Травень » 6 » Круглий стіл «Війна очима свідків»
14:42
Круглий стіл «Війна очима свідків»


Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників, страшна війна минулого тисячоліття, пекуча рана, яка болить чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений.

5 травня в тренінговій залі Соціально-психологічного Центру під керівництвом соціального педагога Овчарук О.М. відбувся круглий стіл для учасників молодіжної групи «Крок до успіху» - учнів 10-А класу ЗОШ №2 «Війна очима свідків».

Перед школярами виступили: Васильєв А.І., підполковник запасу, керівник суспільної організації м. Славутича «Скорочений персонал ЧАЕС», Купрій Л.І., Дідух М.С.,члени організації «Діти війни».

Андрій Іванович розповів десятикласникам про початок та хід війни, найвизначніші бої за визволення Батьківщини. План нападу на Радянський Союз отримав назву «Барбароса» на честь жорстокого німецького імператора Фредеріка Барбароса, який жив у XII ст., командував лицарським військом і пролив багато людської крові. Назва «Барбароса» визначає характер війни як жорстокий, винищувальний, руйнівний. Такою війна і замислювалась фашистською верхівкою. Але виконання цього плану було зірване героїчною боротьбою нашого народу.

Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний шквал. Оборонні та наступальні бої точилися на її території. Керівництво фашистської Німеччини велику увагу приділяло окупації України. Багата природними ресурсами, продовольством, Україна була ласим шматком для нахабних загарбників. Сотні тисяч військовополонених, жінок, дітей стали вязнями. Страшним був гнів народу. І малі, і старі переповнені ненавистю боролися проти фашистів.

Марія Степанівна розповіла, як її, зовсім молодою дівчиною було вивезено до Німеччини на примусові роботи. Про своє життя у хазяїна, про важку працю з ранку до ночі була її розповідь.

Леонід Іванович поділився спогадами з присутніми про ті події, які він пам’ятає з дитинства; виконав пісні, які зігрівали серце солдатам на полі бою, на фронті, і в глибокому тилу: «Священная война», «Катюша», «Прощайте, скалистые горы», «Вьюга» та ін..

Йдуть роки, гояться рани, зростають повоєнні покоління. Понад шість десятиліть тому земля наша була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана! Вічна слава загиблим! Хай не згасає память про героїв!


Інформаційний відділ
Соціально-психологічного Центру






Переглядів: 674 | Додав: spcenter | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Соцiально-психологiчний центр © 2019 Хостинг від uCoz