У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас. Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваного дня. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і зубріння. Хтось відправиться подорожувати, хтось проведе літо на дачі або в селі, а хтось залишиться в місті, але все одно вільним, як травневий вітер. Можна займатися улюбленими справами, не думаючи про час.

На минулому тижні в Соціально-психологічному Центрі  психологом Антоніною Смирняковою для учнів 4-А та 4-Б класів      ЗОШ №1 були проведені святкові заходи «Прощання з початковою школою». Діти разом з батьками та класним керівником весело провели час, беручи участь у різноманітних конкурсах, іграх. А на завершення свята практиканти Центру Алла і Анжеліка подарували дітям лялькову виставу «Теремок».