Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 27.07.2017, 00:33

Головна» За 2010 рік » Інформаційний бюлетень №10: Побороти страх

Інформаційний бюлетень №10: Побороти страх
            При проведенні рятувальних або невідкладних робіт у районах стихійних лих, виробничих аварій, великих пожеж і в осередках уражень особлива роль належить психологічній підготовці населення й особового складу формувань цивільного захисту. 
            Психологічна підготовка – формування в людей психологічної стійкості, тобто таких властивостей, які сприяють виконанню в надзвичайних умовах складних завдань, учать уміло діяти в напружених і небезпечних ситуаціях, стійко витримувати будь-які навантаження, у важкі і критичні моменти проявляти самовладання, мужність, відвагу, діяти активно і вправно.
             Для забезпечення високої психологічної стійкості особового складу рятувальних формувань цивільного захисту та населення у надзвичайних ситуаціях, важлива роль надається своєчасній достовірній інформації про характер лиха, правила поведінки під час ведення рятувальних робіт, заходи регіональних та державних органів влади, керівництва об’єкта про надання допомоги постраждалим. Такі заходи допомагають активно протистояти паніці, не обґрунтованим небезпечним чуткам і провокаціям.  
            Рівень психологічної підготовки населення, керівників і спеціалістів має важливе значення. Адже розгубленість і прояви страху в перший період аварії чи катастрофи, на момент розвитку і поширення надзвичайної ситуації, можуть привести до тяжких незворотних наслідків. Особливо це стосується керівників, спеціалістів, власників підприємств, які повинні терміново мобілізувати людей, демонструючи при цьому витримку і дисциплінованість.
            Негативний психологічний вплив на людей надзвичайних ситуацій можна послабити, але необхідна підготовка до дій в аналогічних умовах. Важливо виховати здатність мислити в складних і небезпечних обставинах, самовладання, волю.
            Надання першої психологічної допомоги людям повинно бути спрямоване проти загальної паніки. У критичних ситуаціях страх відчувають усі. Проте більшість людей стримують свої емоції і беруть участь у проведенні рятувальних робіт.
            Психологічне й емоційне збудження виникає у людей в надзвичайних ситуаціях. В одних це супроводжується мобілізацією внутрішніх життєвих ресурсів, в інших – зниженням або навіть зривом працездатності, погіршенням здоров’я, психологічними і фізіологічними порушеннями. Це залежить від індивідуальних особливостей організму, умов праці та виховання, обізнаності про події, що відбуваються, розуміння рівня небезпеки. Саме порятунок у складних ситуаціях залежить від моральних якостей людей.           Великі і раптові руйнування, загроза життю негативно впливають на психіку людей, можуть ослабити або повністю відключити самоконтроль, а це може послабити увагу і призвести до непередбачуваних і необґрунтованих дій.
            Надзвичайні ситуації – це події із несподіваними, раптовими, надпотужними психологічними подразниками (фізичний біль, вогонь, коливання землі, гуркіт, руйнування, пожежі та ін.), які діють на органи чуття людини. Такі подразники викликають у людини страх. Страх властивий усім людям, але проявляється він по-різному.
            Це почуття, неприємне саме собою, проявляється у формі різних фізичних розладів: пришвидшене серцебиття, нудота, блювота, втрата контролю над сечовиділенням, розлад шлунково-кишкового тракту та ін.

Незважаючи на це, багато людей зберігають здатність чітко мислити й ефективно реагувати на небезпеку, приймати правильні рішення й реалізувати їх, враховуючи особливості навколишньої ситуації.
            Психологічна готовність людини до переживань страху і навіть жаху, екстремального збудження є нормальним проявом у надзвичайних умовах, хоча ці реакції мають індивідуальні особливості. Раптова зміна звичайної, розміреної, повсякденної поведінки на поведінку в надзвичайних ситуаціях в одних людей часто оголює, підсилює слабкості та вади характеру людини, а в інших активізує приховані духовні й фізичні сили організму.
            У реакціях на небезпеку визначальне значення має розум. Він спонукає людину до певних захисних дій, конкуруючи з рефлексами й емоціями, є ініціатором адекватних реакцій у відповідь. Уражений страхом ніколи не втрачає абсолютно всіх притаманних йому фізичних і психічних функцій. Необхідно змусити потерпілого діяти в межах функцій, не паралізованих страхом. Необхідно визначити, що може робити постраждалий, а що – ні. Виконання потерпілим посильного для нього завдання зміцнює впевненість у власних можливостях і збільшує довіру до рятувальника.
            Відсутність організованості, умілого керівництва, порядку, погані взаємовідносини, недовіра між людьми, втрата управління призводять до виникнення страху і паніки. Крім того, паніку викликають такі чинники:
·        наявність емоційної орієнтації серед людей, схильних до паніки, що виражається загальної збудженістю, з прихованими формами стурбованості, котра посилюється не тільки реальною загрозою, але й чутками;
·        обмеження простору, де відбуваються події (приміщення, обмежене стінами та ін. перепони, що перешкоджають негайному виходу назовні);
·        відсутність керівника, гідного довіри, визнаного авторитета, узаконених правил та організаційних структур;
·        недостатність або повна відсутність відповідної організаторської підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях;
·        недовіра до компетентності сил, які за службовими обов’язками повинні підтримувати громадський порядок у надзвичайних ситуаціях;
·        реальні побоювання великої кількості людей за власне здоров’я і життя;
·        вплив окремих індивідуумів, які демонструють страх, песимізм, нездорову рухову неадекватність чи повну безпорадність в оцінці ситуації на оточуючих за умов великого скупчення людей.   
            Для запобігання паніці необхідно з самого початку надзвичайної ситуації розказати людям правду про неї. Таку інформацію необхідно періодично поновлювати, повторювати, періодично знайомити із ходом рятувальних робіт, активно залучати до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації робітників об’єкта та населення. 
            Після того, як паніка мине, необхідно відразу ж включити всіх у боротьбу з небезпекою. Коли перше відчуття страху пройде, в людей з’явиться підвищена активність. Це необхідно використати для залучення потерпілих до рятувальних робіт, доручивши кожному конкретну ділянку роботи.
            З виникненням надзвичайної ситуації в районі стихійного лиха, аварії чи катастрофи повинні постійно перебувати представники органів влади всіх щаблів, керівники, спеціалісти, депутати. Вони повинні проводити бесіди з людьми, розяснювати обстановку, підтримувати порядок, давати поради і розпорядження. Особистий приклад мужності цих людей в критичних ситуаціях має вирішальний вплив на поведінку постраждалих, на їх активність і стійкість у надзвичайних ситуаціях.
Категорія: Інформаційні бюлетні | Додав: mishka080 (28.01.2011)
Переглядів: 1377 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Соцiально-психологiчний центр © 2017 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz