Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 22.06.2017, 18:32

Головна» Публікації

У розділі матеріалів: 153
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 3 ... 15 16 »

Останні роки соціальні мережі набули великої популярності як на території України, так і в усьому світі. З кожним днем мережеві спільноти стають чи не найважливішим атрибутом сучасного світу, люди віддають все більшу перевагу віртуальному спілкуванню. У кожного свої причини для реєстрації в соціальних мережах: одні намагаються знайти старих знайомих і друзів, інші мріють відновити колишні стосунки, а для когось це просто зручний спосіб підтримувати зв’язок і заводити нові знайомства. Попит на соціальні мережі росте з кожним днем, затягуючи у свої обійми все більше людей самої різної вікової категорії. Не можна в повній мірі оцінити мережеві ресурси як позитивні чи негативні. З одного боку – це дуже спрощує життя сучасної людини, але далеко не кожен розуміє ту ступінь небезпеки, яку несе в собі онлайн-спілкування.       

Найголовніша проблема полягає в тому, що багато людей стають повністю залежними від соціальної мережі, вони вже не можуть уявити своє життя без неї. Постійно взаємодіючи один з одним за допомогою онлайн-листування, вони забувають про особисте спілкування, у деяких користувачів це доходить до фанатизму, вони починають витрачати свої гроші на платні ресурси, причому іноді абсолютно не усвідомлюючи цього. З часом у людини може розвиватися патологічна необхідність постійного перебування на сайті, від якої він вже не може позбутися самостійно. Така залежність вельми схожа з наркотичною або алкогольною. Гостра тяга до користування мережевими ресурсами – це свого роду хвороба, яка може виникати через якісь особистісні чи психологічні проблеми, нереалізовані бажання, а також приховані комплекси і труднощі у спілкуванні. У віртуальному світі набагато легше висловлювати себе, створювати ідеальний образ, особливе значення має усвідомлення власної захищеності та анонімності, чого немає в реальному світі. Відбувається повна заміна реальних відносин на віртуальні.

Великий відсоток користувачів намагається віддалитися з мереж, але після певного часу, вони повертаються туди знову, це говорить про те, що люди усвідомлюють свою пряму залежність, але ніяк не можуть її подолати. Хоча є і ті, хто все-таки зміг відмовитися від постійного перебування в мережі, ведуть досить яскравий образ життя, віддаючи перевагу живому спілкуванню і цілком цим задоволені.

Останні роки соціальні мережі набули великої популярності як на території України, так і в усьому світі. З кожним днем мережеві спільноти стають чи не найважливішим атрибутом сучасного світу, люди віддають все більшу перевагу віртуальному спілкуванню. У кожного свої причини для реєстрації в соціальних мережах: одні намагаються знайти старих знайомих і друзів, інші мріють відновити колишні стосунки, а для когось це просто зручний спосіб підтримувати зв’язок і заводити нові знайомства. Попит на соціальні мережі росте з кожним днем, затягуючи у свої обійми все більше людей самої різної вікової категорії. Не можна в повній мірі оцінити мережеві ресурси як позитивні чи негативні. З одного боку – це дуже спрощує життя сучасної людини, але далеко не кожен розуміє ту ступінь небезпеки, яку несе в собі онлайн-спілкування.       

Найголовніша проблема полягає в тому, що багато людей стають повністю залежними від соціальної мережі, вони вже не можуть уявити своє життя без неї. Постійно взаємодіючи один з одним за допомогою онлайн-листування, вони забувають про особисте спілкування, у деяких користувачів це доходить до фанатизму, вони починають витрачати свої гроші на платні ресурси, причому іноді абсолютно не усвідомлюючи цього. З часом у людини може розвиватися патологічна необхідність постійного перебування на сайті, від якої він вже не може позбутися самостійно. Така залежність вельми схожа з наркотичною або алкогольною. Гостра тяга до користування мережевими ресурсами – це свого роду хвороба, яка може виникати через якісь особистісні чи психологічні проблеми, нереалізовані бажання, а також приховані комплекси і труднощі у спілкуванні. У віртуальному світі набагато легше висловлювати себе, створювати ідеальний образ, особливе значення має усвідомлення власної захищеності та анонімності, чого немає в реальному світі. Відбувається повна заміна реальних відносин на віртуальні.

Великий відсоток користувачів намагається віддалитися з мереж, але після певного часу, вони повертаються туди знову, це говорить про те, що люди усвідомлюють свою пряму залежність, але ніяк не можуть її подолати. Хоча є і ті, хто все-таки зміг відмовитися від постійного перебування в мережі, ведуть досить яскравий образ життя, віддаючи перевагу живому спілкуванню і цілком цим задоволені.

Останні роки соціальні мережі набули великої популярності як на території України, так і в усьому світі. З кожним днем мережеві спільноти стають чи не найважливішим атрибутом сучасного світу, люди віддають все більшу перевагу віртуальному спілкуванню. У кожного свої причини для реєстрації в соціальних мережах: одні намагаються знайти старих знайомих і друзів, інші мріють відновити колишні стосунки, а для когось це просто зручний спосіб підтримувати зв’язок і заводити нові знайомства. Попит на соціальні мережі росте з кожним днем, затягуючи у свої обійми все більше людей самої різної вікової категорії. Не можна в повній мірі оцінити мережеві ресурси як позитивні чи негативні. З одного боку – це дуже спрощує життя сучасної людини, але далеко не кожен розуміє ту ступінь небезпеки, яку несе в собі онлайн-спілкування.       

Найголовніша проблема полягає в тому, що багато людей стають повністю залежними від соціальної мережі, вони вже не можуть уявити своє життя без неї. Постійно взаємодіючи один з одним за допомогою онлайн-листування, вони забувають про особисте спілкування, у деяких користувачів це доходить до фанатизму, вони починають витрачати свої гроші на платні ресурси, причому іноді абсолютно не усвідомлюючи цього. З часом у людини може розвиватися патологічна необхідність постійного перебування на сайті, від якої він вже не може позбутися самостійно. Така залежність вельми схожа з наркотичною або алкогольною. Гостра тяга до користування мережевими ресурсами – це свого роду хвороба, яка може виникати через якісь особистісні чи психологічні проблеми, нереалізовані бажання, а також приховані комплекси і труднощі у спілкуванні. У віртуальному світі набагато легше висловлювати себе, створювати ідеальний образ, особливе значення має усвідомлення власної захищеності та анонімності, чого немає в реальному світі. Відбувається повна заміна реальних відносин на віртуальні.

Великий відсоток користувачів намагається віддалитися з мереж, але після певного часу, вони повертаються туди знову, це говорить про те, що люди усвідомлюють свою пряму залежність, але ніяк не можуть її подолати. Хоча є і ті, хто все-таки зміг відмовитися від постійного перебування в мережі, ведуть досить яскравий образ життя, віддаючи перевагу живому спілкуванню і цілком цим задоволені.

Дорослі | Переглядів: 11 | Додав: spcenter | Дата: 06.06.2017 | Коментарі (0)

Дуже часто ми чуємо такі фрази: "Всі хвороби від нервів" або "Корені усіх проблем криються в голові" і багато подібних. І відразу ж виникає питання – чи так це насправді?

Неможливо заперечувати той факт, що в житті величезної кількості людей відбуваються настільки складні ситуації, що багато хто просто не в змозі з ними впоратися, це найчастіше призводить до найсильнішого душевного і психологічного розладу. І тут само собою виникає визначення психосоматики, яке свідчить про те, що це не що інше, як розділ медицини і відгалуження в психології, що займаються вивченням захворювань, що виникли внаслідок психологічного дисбалансу. Це поняття є єдністю фізичного і психологічного, душевного.

Часто люди скаржаться на всілякі погіршення здоров'я, наприклад, болю в грудях, ускладнене дихання, втрата апетиту, головні болі і багато інших. І навіть після повного обстеження, лікарі не можуть виявити фізичну причину захворювання. У таких випадках робиться висновок, що основою захворювання є психічний стан пацієнта, і тоді хворобу можуть віднести до психосоматичного стану.

Хвороби "з психологічної підґрунтям" частіше виникають у жінок, ніж чоловіків, і частіше у літніх, а не молодих людей. Дітям, щоб захворіти, потрібно докладати спеціальні зусилля. Літнім людям достатньо перестати піклуватися про своє здоров'я чи перестати хотіти бути здоровим. Втім, діти теж досить винахідливі, і при бажанні більшість з них легко хворіють тоді, коли їм це вигідно.
 

Дорослі | Переглядів: 20 | Додав: spcenter | Дата: 28.04.2017 | Коментарі (0)

Багато хто в дитинстві мріяв в майбутньому мати гарну повноцінну сім'ю. Ось вже й подорослішали і мрія збулася – є чоловік і діти. Але все одно помічаємо, що щось йде не так. Рутина накриває наше життя, чоловік перестає приділяти належну увагу не тільки дружині, але і дітям.

            Що робити, якщо чоловік мало спілкується з дітьми?

В такому випадку у дітей не буде прикладу, за яким вони могли б будувати свої відносини в майбутньому. Дивлячись на батька, донька вчиться спілкуватися з протилежною статтю. Ці знання дуже їй знадобляться, коли вона подорослішає. У хлопчика спілкування з батьком формує зразок чоловічої поведінки. Якщо тато буде приділяти йому мало уваги, зразок потрібної поведінки він буде брати з інших джерел – з фільмів, від знайомих і т.п. Через це їх уявлення про те, яким має бути чоловіча поведінка, може бути спотвореним. Потім в дорослому житті у хлопців через це можуть бути проблеми.

Отже, ми вже з'ясували, що спілкування дітей з батьком для них вкрай важливо. Чому ж буває таке, що чоловік мало спілкується з дітьми і, як з цим боротися?

 

Дорослі | Переглядів: 21 | Додав: spcenter | Дата: 06.04.2017 | Коментарі (0)

 Іноді здається, що дорослі і їхні підростаючі діти живуть  у різних вимірах. І справа не в тому, що 15-річні юнаки і дівчата надто легковажні й безвідповідальні, як часто скаржаться батьки, і не в тому, що дорослі надто прагнуть контролювати своїх чад, як вважають діти. Просто кожен з них виступає в заздалегідь прописаній, «затвердженій» ролі, не вміючи відійти від незрозуміло ким придуманого сценарію.

Думаю, кожному з батьків знайома ситуація, коли, щиро піклуючись про свою дитину, він багато і правильно говорить про необхідність вчитися, про труднощі сучасного життя тощо, але ці слова «йдуть у пустоту». І майже кожна дитина може пригадати, як, розповідаючи про свої радості і перемоги, бурхливо і захоплено, чує від батьків про оцінки, замість того, щоб порадіти разом з нею. Дійсно, як тут радіти, якщо такі оцінки! Іншими словами, реальність батьків абсолютно не співпадає з реальністю підлітка. І цілком зрозуміло, що в реальності підлітка почуття до коханого, сварка з близьким другом, або не розуміння оточуючих значно важливіші якихось оцінок. Просто в 15-16 років людина так влаштована. І якщо мудра мама або тато згадають себе в цьому віці, то найімовірніше виявиться, що і з ними відбувалося щось подібне.

На жаль, часто замість того, щоб зрозуміти і прийняти, що інша людина влаштована по-іншому, її починають переробляти. Мені здається, якщо б діти і батьки помінялися місцями, то вони могли б зрозуміти один одного.

Кожна сім'я рано чи пізно стикається з труднощами, що стосуються виховання дітей. Проблеми у стосунках між батьками і нащадками бувають і в щасливих, і в нещасних сім'ях. Деякі з них неминучі, тому що пов'язані з кризами дитячого розвитку, а більшість з них можна запросто уникнути, якщо задатися такою метою. У цьому допоможе терпіння, спостережливість і бажання краще пізнати психологію дитячо-батьківських відносин.

Дорослі | Переглядів: 30 | Додав: spcenter | Дата: 06.04.2017 | Коментарі (0)

Кожний батько бажає своїй дитині успіху в житті, і, на думку вчених, досягнути цього спроможна кожна людина. Дослідники Джеф Браун і Марк Дж. Фенкс стверджують, що, всупереч розповсюдженій думці, людям не просто таланить народжуватись у сприятливих умовах, які і створюють з них переможців, людина сама здатна навчити свій мозок мислити, як переможець. Далі представлені кілька тактичних порад з нової книги Брауна й Фенкса «Мозок переможця». Ваша дитина може використовувати їх, щоб добитись чудових результатів незалежно від того, чим є для неї поняття успіху.                                           

Дорослі | Переглядів: 20 | Додав: spcenter | Дата: 06.04.2017 | Коментарі (0)

 Сьогодні Інтернет проник у в усі сфери життя сучасного суспільства, тож постала проблема впливу мережі на здоров’я молодого покоління. Інтернет затягує дитину, поступово формуючи у неї залежність.

 Дослідники з однієї з благодійних організацій Великої Британії оцінили Інтернет –активність 2300 дітей і підлітків віком 11-18 років та з’ясували, що 45 % респондентів часто почуваються комфортніше онлайн, аніж у реальному житті. Близько 47% дітей говорять, що поводять себе в мережі інакше, ніж у реальності: за їхніми словами,  Інтернет змушує їх почуватися сильнішими та впевненішими.

З’ясувалося також, що з тих дітей, які спілкуються онлайн з незнайомцями, 60% не кажуть правди про свій вік, а 40% нечесні, коли справа стосується особистих взаємин. Близько 10 % опитуваних сказали, що для Інтернет - діяльності змінюють риси своєї зовнішності і характеру.

Психотерапевти вважають, що  така велика кількість охочих приміряти на собі чужу личину в Інтернеті є вагомою причиною для хвилювання, оскільки свідчить про те, що багато дітей прагнуть відірватися від реальності. Дорослі, на думку спеціалістів, не повинні дозволяти кібер-світу ставати для дітей привабливішим, ніж реальне життя, Інакше ми виростимо покоління молоді, що не зможе нормально існувати в суспільстві. 

Багато психологів вважають, що робота за комп’ютером може викликати розсіяність уваги у школярів, котрі годинами віртуально спілкуються зі своїми приятелями чи грають у комп’ютерні ігри замість занять.

 До того ж, багато годин, проведених у мережі, можуть завдати неабиякої шкоди фізичному та психічному здоров’ю дитини.

Дорослі | Переглядів: 45 | Додав: spcenter | Дата: 10.03.2017 | Коментарі (0)

Твердження, що в благополучній родині немає місця суперечкам і сваркам, – помилкове, тому що сім’я – це активна сфера, яка складається з індивідуальностей, тому виникнення конфліктів між ними неминуче. Але якщо одні люди вирішують їх конструктивно, грамотно викладаючи претензії один до одного і невідкладно погоджуючись на примирення, то інші починають руйнувати особисті відносини, ображаючись на партнера по декілька діб підряд,  і – найстрашніше, – втягують в це дітей. У запалі гніву й роздратування подружжя часто не помічає мовчазних свідків скандалу.

Діти | Переглядів: 44 | Додав: spcenter | Дата: 25.01.2017 | Коментарі (0)

Ви переживали різні почуття – хвилювались, сумували, пишалися ним, відчували самотність, раділи його дзвінкам і злились, що його не було поряд, коли ви цього потребували. Ви мали безсонні ночі, хвилюючись за життя дорогої вам людини, яка перебуває у зоні збройного конфлікту. Але зараз можна зітхнути з полегшенням: ви та ваш військовий можете радіти – ви знову разом. Зустріч може бути щасливою і хвилюючою. Хоча возз’єднання родини – подія радісна, проте вона може стати для всіх і певним випробуванням. Не варто про це забувати.

 Ви та близька вам людина, яка повернулася, увесь цей час хоч і підтримували стосунки через телефон, Інтернет чи інші засоби зв’язку, проте, все ж отримали різний досвід та змінилися.

Дорослі | Переглядів: 64 | Додав: spcenter | Дата: 01.12.2016 | Коментарі (0)

Для нас, представителей поколения, которое не видело войны в Украине наяву, рассуждать на эту тему очень непросто. Про травмы солдат, которые возвращаются с войны, мы раньше смотрели только фильмы и сериалы. Сегодня эта реальность пришла к нам. 

Любая война оказывает мощное воздействие на сознание и психику участников боевых действий, подвергая их серьезным качественным изменениям, которые могут колебаться от ярко выраженных форм до внешне малозаметных, скрытых, как бы «отложенных» во времени, реакций. 

Дорослі | Переглядів: 68 | Додав: spcenter | Дата: 01.12.2016 | Коментарі (0)

У дорослих, особливо активних, енергійних і зайнятих, викликає занепокоєння ситуації, коли їхня дитина:

  • робить уроки тільки в присутності батьків (причому за особистої їхньої участі: варто відійти на хвилинку – «вона вже у вікно дивиться»);
  • малює чи читає тільки з ким-небудь із дорослих, а якщо нікого поруч немає, «весь день може просидіти біля телевізора»;
  • вчасно встигає в школу(на теніс, боротьбу, англійську, на заняття в музичній школі тощо) тільки якщо мама чи бабуся нагадають і заберуть;
  • ніколи не прибере,не вимиває посуд, не сходить у магазин, якщо  не скажуть, яку домашню роботу треба зробити(у наказаному порядку).                                                                                    

 

Дорослі | Переглядів: 77 | Додав: spcenter | Дата: 18.10.2016 | Коментарі (0)

Соцiально-психологiчний центр © 2017 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz