Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 19.06.2018, 16:42

Головна» Публікації

У розділі матеріалів: 169
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 3 ... 16 17 »

Важко собі уявити, скільки цікавих думок, дотепних жартів і веселих тостів ми ніколи не почуємо, скільки фантастичних танців не побачимо і про скількох людей в світі ми взагалі нічого не дізнаємося. І все через соціальну тривогу, якою страждає, за даними, 5-10% дорослого населення. Однією з найбільш розповсюджених форм соціальної тривоги є страх виступати перед аудиторією. Як би ми не уникали ситуацій, пов’язаних з публічними виступами, вони все одно виникнуть у нашому житті. Насправді «аудиторну хворобу» не так важко вилікувати,  існують ефективні методики подолання, які складаються з спеціальних вправ і практик, головне бажання працювати над собою. 
 

Дорослі | Переглядів: 19 | Додав: spcenter | Дата: 03.04.2018 | Коментарі (0)

Телефон довіри – один з видів соціально значущих послуг. Надає можливість анонімної телефонної бесіди з кваліфікованим консультантом.    У ході розмови абоненту може надаватися інформація і психологічна підтримка, а також абонент може передавати відомості консультанту. Телефон довіри часто використовується для консультування по складним, суперечливим темам, обговорення яких в особистій бесіді могло б бути скрутним: міжособистісні і сексуальні відносини,  вживання  психотропних речовин, тяжкі життєві обставини тощо.

Дорослі | Переглядів: 17 | Додав: spcenter | Дата: 28.03.2018 | Коментарі (0)

Відпочинок, дозвілля, розваги, як і праця, є невід'ємними складовими життєдіяльності людини. Розважаючись, людина задовольняє свої духовні потреби, оцінює свої можливості.

Дозвілля може бути різним: цікавим і нудним; яскравим і не дуже; таким, що надихає і додає сил, і таким, що виснажує… Найприємніше в цьомупроцесі те, щоорганізаціядозвілляцілкомзалежитьвід кожного члена родини, а найбільше – відбатьків. Якщо просто пролежативихіднібілятелевізора, а дітипросидять за комп’ютернимиіграми, то такедозвілля навряд чисприятимеповноцінномувідпочинку, розвитку та згуртуваннюродини. Внаслідок такого дозвілля через кількароківможевиявитися, що батьки не розуміютьвласнихдітей, один одного і… навіть самих себе. Адже час на якіснеспілкування булоназавждивтрачено.

Дорослі | Переглядів: 29 | Додав: spcenter | Дата: 16.03.2018 | Коментарі (0)

Казки, притчі, перекази з давніх часів виховували дитину. Батькам було ніколи довго розповідати про життєві цінності. Вони багато працювали. Казки в емоційній формі, дуже образно надавали знання про життя. Легше запам’ятати образ гусей-лебідей, які можуть вкрасти, ніж зрозуміти, що далеко від дома стає небезпечно. Це застереження. Або як відповісти на питання маленьких чомучок о сонці? Так з’явилася казка про колобка (один із варіантів тлумачення цієї казки).

Діти | Переглядів: 42 | Додав: spcenter | Дата: 03.03.2018 | Коментарі (0)

Достаточно стандартная ситуация: муж уходит из семьи к другой женщине (в другую семью). Жена переживает, не находит себе места, т.к. в ее представлении жизнь пошла наперекосяк, потеряла свой смысл, все буквально рухнуло. Будущее в таком положении представляется только в темном цвете или же вообще не представляется.

Нередко женщины, ощущающие себя покинутыми, обращаются за помощью к подружкам, гадалкам, гораздо реже – к психологам-консультантам.

Какие же рекомендации можно дать тем, кто попал в подобную ситуацию? При всем разнообразии и уникальности размолвок между супругами, есть в проблемах семейных отношений общие, схожие черты, позволяющие дать некоторые советы психолога. Они помогут не только пережить уход близкого человека, но и с большой долей вероятности смогут поспособствовать его возвращению обратно в семью.

Дорослі | Переглядів: 59 | Додав: spcenter | Дата: 15.02.2018 | Коментарі (0)

    Сучасне людство – це суспільство безмежних можливостей, однією з яких  є Інтернет. Нині швидкість передавання інформації порівняно з  кінцем ХХ ст. збільшується в геометричній прогресії. Нам складно уявити своє життя без мобільного  телефону, планшета, ноутбука, Інтернету, однак не завжди блага цивілізації є корисними. 
    Кіберпростір приховує безліч небезпек, які можуть чекати на нас в Інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Один із прикладів такої проблеми – кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами. 
    Кібербулінг – це жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби:  мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо.

Дорослі | Переглядів: 92 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Сьогодні в багатьох українських сім’ях діти з нетерпінням чекають повернення батька із зони АТО. Вони пишуть листи підтримки воїнам, пишаються героїзмом та мужністю тих, хто захищає  Україну. Але, на жаль, не всі діти чітко усвідомлюють, де саме перебуває їхній батько і як швидко він зможе повернутись у рідну домівку.
Інколи діти не знають, чому тата так довго немає вдома. Дружини бійців не завжди пояснюють дочці або сину ці важкі та важливі для усвідомлення речі. Бо так, на їхню думку, вони захищають психіку дитини від того, що  може викликати душевний біль.

Психотерапевт, координатор центру психологічної допомоги «Крок назустріч» Любов Медведь пояснює: попри військовий обов’язок чоловіки ідуть в зону АТО через особисті життєві обставини. «У когось в сім’ї спокійно: любов, кохання, взаєморозуміння, -  каже психотерапевт. –  Батька чекають, діти пишуть листи. Дружина справляється з тим, із чим може, а з чим не може –  просить допомоги. І чоловік повертається у таку хорошу, затишну атмосферу. Навіть якщо щось з ним не так (чи поранення, чи, можливо, щось він не може робити так, як раніше), то його розуміють і підтримують. Таких ідеальних сімей у нас – одиниці».

Дорослі | Переглядів: 59 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Саме так часто думають жінки, будуючи відносини з коханим чоловіком і маючи на руках доньку чи сина від першого шлюбу. Якщо ж вони не впевнені в цій «непорушній істині», то навколишні, особливо бабусі і мами, наполягають. Щосили намагаються довести, що все повинно бути саме так, а не інакше. «Як? Він з першого погляду не полюбив твою дитинку?! Зараз же кидай такого!» На жаль, життя не завжди схоже на казку, в якій найвище почуття на землі долає будь-які перешкоди. 
Кохати людину – це не означає погоджуватися на всі умови, які він висуває, розділяти його смаки і звички. Точно так же, як і кохати людину – це не означає любити його рідних і близьких, друзів. А полюбити чужу дитину... Ще важче. 
До того ж існує чимало причин, що заважають цьому: від взаємин в колишній сім'ї, характеру нового обранця до побутових дрібниць, які часто провокують сварки і нерозуміння. На щастя чи на жаль, закохана жінка часто буває сліпою. Вона мріє про все і відразу, не розуміючи одного: набагато важливіше, щоб чоловік на початковому етапі серйозних взаємин не полюбив, а просто прийняв дитину. Прийняти – значить внутрішньо погодитися з тим, що дитина існує, що доведеться рахуватися з її інтересами і навіть піклуватися про неї. І що б там не говорили, зважитися на це дуже непросто. Особливо тим, у кого своїх дітей поки що не було. І навпаки. Тим, хто до нестями любить свою дитину від попереднього шлюбу. 
Загалом, як не крути, шлюб – це, перш за все, союз двох. І третій в ньому може виявитися зайвим. Звичайно, якщо ваші почуття сильні і взаємини зайшли так далеко, що постало питання про життя під одним дахом, навряд чи чоловіка зупинить присутність дітей. Інша справа, що його будуть хвилювати обставини майбутнього спільного життя. Але не дарма кажуть, що ми – ковалі свого щастя. Сполучній ланці – мамі і коханій жінці, – під силу вирішити ситуацію і зняти напругу. Для цього потрібно зрозуміти, що хвилює обранця, і діяти відповідно до висновків. 

Дорослі | Переглядів: 66 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Конфліктологи стверджують, що за останні чотири роки градус агресії серед українських школярів зріс у кілька разів. На це впливає багато чинників, у тому числі загальна ситуація в країні. Школярі навіть підсвідомо можуть прагнути влаштовувати бійки і сутички між собою та втягувати в конфлікти вчителів. Як діяти викладачу в таких ситуаціях, пояснює Олеся Геращенко, виконавчий директор центру Conflicta.net та голова НГО «Український центр злагоди».

Дорослі | Переглядів: 76 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Поради для сімї:

1. Познайомитися (як жінкам, так і чоловікам) з «правилами війни», наслідками бойового стресу, проявами посттравматичного стресового розладу;
2. Пам’ятати, що три-шість місяців солдату достатньо для того, щоб адаптуватися до мирного життя.

Поради для дружин:

1. Поступово залучати чоловіків до сімейних турбот, не навантажувати всім і одразу, але і не підтримувати «соціальний госпіталізм», шукати прийнятні форми участі в сімейних турботах;
2. Якщо з часом розмови не допомагають і психологічне насильство переростає у фізичне, дружині слід подбати про місце безпеки та звернутися у відповідний центр, де жінка разом з дітьми може отримати психологічну і юридичну допомогу;
3. Звертатися в правоохоронні органи, щоб не тільки отримати допомогу тут і зараз, а й мати зафіксовані свідчення насильства;
4. Усвідомити, що ви хочете отримати, звернувшись до фахівця: пораду, як змінити ситуацію, психологічну підтримку або ж правову консультацію з питань розлучення чи розподілу майна;
5. Прийняти рішення й діяти.

Поради для бійців:

1. Розмовляти з дружинами і коханими, мати сміливість вирішувати побутові турботи, адже на війні під обстрілом було значно складніше;
2. Спробувати зрозуміти, що саме передує нападам агресії, і відслідковувати, який погляд, предмет, слово чи дія починає дратувати і «заводити». Можна домовитися про слово, яке в ситуації конфлікту буде слугувати сигналом, що варто зупинитись;
3. Якщо виникають якісь суперечки, краще вийти на кілька хвилин, дати час охолонути всім, а тоді ухвалювати рішення;
4. Важливо бути постійно чимось зайнятим, виявляти соціальну активність;
5. Подивитися на ситуацію війни як на позитивний досвід, який допоміг стати сильнішим;
6. Якщо відчуваєте, що з плином часу не можете впоратися самі, знайдіть групи самодопомоги, які працюють за принципом «рівний - рівному», коли ветеран допомагає ветерану, ділиться власним досвідом: як він відчуває, як долає агресію, як свій воєнний досвід трансформує в мирне життя;
7. Звертатися по допомогу до фахового психолога чи соціального працівника. Звернення по допомогу – вияв не слабкості, а сили характеру, бажання подолати проблему.

Дорослі | Переглядів: 54 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Соцiально-психологiчний центр © 2018 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz