Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 20.11.2019, 12:35

Головна» Публікації

У розділі матеріалів: 183
Показано матеріалів: 21-30
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 18 19 »

Сьогодні в багатьох українських сім’ях діти з нетерпінням чекають повернення батька із зони АТО. Вони пишуть листи підтримки воїнам, пишаються героїзмом та мужністю тих, хто захищає  Україну. Але, на жаль, не всі діти чітко усвідомлюють, де саме перебуває їхній батько і як швидко він зможе повернутись у рідну домівку.
Інколи діти не знають, чому тата так довго немає вдома. Дружини бійців не завжди пояснюють дочці або сину ці важкі та важливі для усвідомлення речі. Бо так, на їхню думку, вони захищають психіку дитини від того, що  може викликати душевний біль.

Психотерапевт, координатор центру психологічної допомоги «Крок назустріч» Любов Медведь пояснює: попри військовий обов’язок чоловіки ідуть в зону АТО через особисті життєві обставини. «У когось в сім’ї спокійно: любов, кохання, взаєморозуміння, -  каже психотерапевт. –  Батька чекають, діти пишуть листи. Дружина справляється з тим, із чим може, а з чим не може –  просить допомоги. І чоловік повертається у таку хорошу, затишну атмосферу. Навіть якщо щось з ним не так (чи поранення, чи, можливо, щось він не може робити так, як раніше), то його розуміють і підтримують. Таких ідеальних сімей у нас – одиниці».

Дорослі | Переглядів: 195 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Саме так часто думають жінки, будуючи відносини з коханим чоловіком і маючи на руках доньку чи сина від першого шлюбу. Якщо ж вони не впевнені в цій «непорушній істині», то навколишні, особливо бабусі і мами, наполягають. Щосили намагаються довести, що все повинно бути саме так, а не інакше. «Як? Він з першого погляду не полюбив твою дитинку?! Зараз же кидай такого!» На жаль, життя не завжди схоже на казку, в якій найвище почуття на землі долає будь-які перешкоди. 
Кохати людину – це не означає погоджуватися на всі умови, які він висуває, розділяти його смаки і звички. Точно так же, як і кохати людину – це не означає любити його рідних і близьких, друзів. А полюбити чужу дитину... Ще важче. 
До того ж існує чимало причин, що заважають цьому: від взаємин в колишній сім'ї, характеру нового обранця до побутових дрібниць, які часто провокують сварки і нерозуміння. На щастя чи на жаль, закохана жінка часто буває сліпою. Вона мріє про все і відразу, не розуміючи одного: набагато важливіше, щоб чоловік на початковому етапі серйозних взаємин не полюбив, а просто прийняв дитину. Прийняти – значить внутрішньо погодитися з тим, що дитина існує, що доведеться рахуватися з її інтересами і навіть піклуватися про неї. І що б там не говорили, зважитися на це дуже непросто. Особливо тим, у кого своїх дітей поки що не було. І навпаки. Тим, хто до нестями любить свою дитину від попереднього шлюбу. 
Загалом, як не крути, шлюб – це, перш за все, союз двох. І третій в ньому може виявитися зайвим. Звичайно, якщо ваші почуття сильні і взаємини зайшли так далеко, що постало питання про життя під одним дахом, навряд чи чоловіка зупинить присутність дітей. Інша справа, що його будуть хвилювати обставини майбутнього спільного життя. Але не дарма кажуть, що ми – ковалі свого щастя. Сполучній ланці – мамі і коханій жінці, – під силу вирішити ситуацію і зняти напругу. Для цього потрібно зрозуміти, що хвилює обранця, і діяти відповідно до висновків. 

Дорослі | Переглядів: 193 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Конфліктологи стверджують, що за останні чотири роки градус агресії серед українських школярів зріс у кілька разів. На це впливає багато чинників, у тому числі загальна ситуація в країні. Школярі навіть підсвідомо можуть прагнути влаштовувати бійки і сутички між собою та втягувати в конфлікти вчителів. Як діяти викладачу в таких ситуаціях, пояснює Олеся Геращенко, виконавчий директор центру Conflicta.net та голова НГО «Український центр злагоди».

Дорослі | Переглядів: 213 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Поради для сімї:

1. Познайомитися (як жінкам, так і чоловікам) з «правилами війни», наслідками бойового стресу, проявами посттравматичного стресового розладу;
2. Пам’ятати, що три-шість місяців солдату достатньо для того, щоб адаптуватися до мирного життя.

Поради для дружин:

1. Поступово залучати чоловіків до сімейних турбот, не навантажувати всім і одразу, але і не підтримувати «соціальний госпіталізм», шукати прийнятні форми участі в сімейних турботах;
2. Якщо з часом розмови не допомагають і психологічне насильство переростає у фізичне, дружині слід подбати про місце безпеки та звернутися у відповідний центр, де жінка разом з дітьми може отримати психологічну і юридичну допомогу;
3. Звертатися в правоохоронні органи, щоб не тільки отримати допомогу тут і зараз, а й мати зафіксовані свідчення насильства;
4. Усвідомити, що ви хочете отримати, звернувшись до фахівця: пораду, як змінити ситуацію, психологічну підтримку або ж правову консультацію з питань розлучення чи розподілу майна;
5. Прийняти рішення й діяти.

Поради для бійців:

1. Розмовляти з дружинами і коханими, мати сміливість вирішувати побутові турботи, адже на війні під обстрілом було значно складніше;
2. Спробувати зрозуміти, що саме передує нападам агресії, і відслідковувати, який погляд, предмет, слово чи дія починає дратувати і «заводити». Можна домовитися про слово, яке в ситуації конфлікту буде слугувати сигналом, що варто зупинитись;
3. Якщо виникають якісь суперечки, краще вийти на кілька хвилин, дати час охолонути всім, а тоді ухвалювати рішення;
4. Важливо бути постійно чимось зайнятим, виявляти соціальну активність;
5. Подивитися на ситуацію війни як на позитивний досвід, який допоміг стати сильнішим;
6. Якщо відчуваєте, що з плином часу не можете впоратися самі, знайдіть групи самодопомоги, які працюють за принципом «рівний - рівному», коли ветеран допомагає ветерану, ділиться власним досвідом: як він відчуває, як долає агресію, як свій воєнний досвід трансформує в мирне життя;
7. Звертатися по допомогу до фахового психолога чи соціального працівника. Звернення по допомогу – вияв не слабкості, а сили характеру, бажання подолати проблему.

Дорослі | Переглядів: 138 | Додав: spcenter | Дата: 02.02.2018 | Коментарі (0)

Життя після АТО. Загрози мирного життя

Мужні воїни повертаються додому… Усі випробування ніби позаду, але вже з перших днів стає зрозумілим, що на бійців знову чекає боротьба – із шкідливими стереотипами, підступними «мисливцями на людей», із недосконалістю наших державних структур та навіть – із самими собою.

 

Головне завдання – не дати себе використати

Держава виконує досить багато з узятих на себе зобов’язань стосовно учасників АТО та їх сімей. Працюють соціальні служби, реабілітаційні центри, координаційні ради, психологічні консультаційні пункти… Але «працюють» також і деструктивні сили, що планують використовувати хлопців у своїх власних цілях.

На жаль, багато учасників АТО через незрілість, недостатню поінформованість та загальну дезорієнтацію, що викликана періодом відірваності від загальних соціально-політичних процесів, можуть стати жертвою маніпуляторів і нечесних ділків від політики чи криміналітету.

Крім повноцінного залучення до злочинних угрупувань, колишні воїни ризикують стати найманцями для всіляких сумнівних справ: рекету, рейдерських атак, вибивання боргів, участі в масових мітингах, підробітку тітушками на політичних мітингах та масових протестах … Ми не говоримо про гідних людей, що розкрили свій потенціал на політичній або громадській ниві. На жаль, ідеться про примітивне обслуговування певних політичних сил, в тому числі закамуфльованих під громадські організації.

Дорослі | Переглядів: 195 | Додав: spcenter | Дата: 03.01.2018 | Коментарі (0)

Одночасно із розумінням того, що всі дорослі мають гроші, до дитини приходить фантазія (загалом, не дуже далека від реальності) про  те, що  гроші дуже важливі в житті дорослої людини. Розуміючи тепер, що світ складається не тільки з «мене і моїх батьків», маля починає міркувати про те, чим займаються, що цінують і про що переживають дорослі, крім своєї дитини.

Розуміючи тепер, що світ складається не тільки з «мене і моїх батьків», маля починає міркувати про те, чим займаються, що цінують і про що переживають дорослі, крім своєї дитини.

Діти | Переглядів: 306 | Додав: spcenter | Дата: 21.09.2017 | Коментарі (0)

В юні роки багато хто з нас беззастережно вірить, що можуть повністю змінити іншу людину. На практиці ж все виходить навпаки. Психологи давно дійшли до висновку, що підлаштувати партнера під свої фантазії і бажання не можна.

Закоханість, як відомо, – сліпа, тому часто людина занурюється в свої почуття з головою, зовсім не помічаючи, що предмет його обожнювання –  повний антипод йому. Любов, звичайно ж, здатна творити дива, але не до такої міри, коли людина, що байдужа до мистецтва, раптом поринає у вивчення творчості великих художників. Не варто брати за зразок подібну ситуацію, яка вдало склалася у когось із знайомих. Ніхто не може дати гарантії, що відносини складуться саме так, як хочеться. Іноді варто сказати собі «стоп» і ще раз подумати, чи варто вступати в стосунки з надією переробити іншого. Швидше за все, вони просто будуть все більше і більше погіршуватися. Гармонійні відносини припускають зміни, які відбуваються самі по собі як у чоловіка, так і в жінки. Але одна справа, коли це йде з внутрішніх осмислених спонукань самої людини, й інша – коли їй щось нав’язується.

Дорослі | Переглядів: 205 | Додав: spcenter | Дата: 15.09.2017 | Коментарі (0)

Слова підтримки від дорогих та коханих людей на війні набувають особливої ваги. Бійцям важливо почути, що їх чекають, що у них вірять. Їхнім рідним важливо мати цю можливість  виговоритися. Але бувають моменти, коли і ті й інші потребують підтримки нас, незнайомців. Людей, які готові сказати – все не даремно.

Дорослі | Переглядів: 213 | Додав: spcenter | Дата: 15.09.2017 | Коментарі (0)

Самооцінка в підлітків – складне явище, з огляду на постійну зміну емоцій через гормональну перебудову організму. Сьогодні вони відчувають себе на вершині світу, а вже завтра – на самому дні. Проблема полягає в тому, що підлітки найчастіше страждають від заниженої самооцінки. Іноді ми маємо справу з дійсно серйозною проблемою, яку не вирішити без участі психолога. Однак у більшості випадків достатньо однієї лише підтримки найближчих людей – родини та друзів.

Підлітки, молодь | Переглядів: 259 | Додав: spcenter | Дата: 15.09.2017 | Коментарі (0)

На жаль, джерел «поганих» слів дуже багато: вулиця, навколишні дорослі, дитячий садок, телевізор, мультфільми. В період роздратування  з наших вуст іноді зриваються ті ж самі «погані» слова, які чути і, тим більше, промовляти дітям не рекомендується. Чого ж чекати потім від маленької дитини, яка тільки вчиться жити в цьому світі і вбирає, як губка, все те, що вона бачить і чує навколо? А іноді, дорослі самі вчать малюка лихослів'ю, адже він так смішно перекручує лайливі слова ... Згодом, дитинка, яка підросла, аж ніяк не радує близьких своїм лексиконом і батьки хапаються за голову.

         Які ж слова належать до «поганих»? В першу чергу нецензурна лексика, лайливі і брутальні слова (сволота, гад, лайно та ін.); слова, що ображають і принижують людину (псих, ідіот, дурень). Є ще й жаргонні слівця, які не можна віднести до лайливих, але, з іншого боку, вони служать для вираження своїх емоцій («Єс», «вау» і т.п.). Боротися з такими словами чи ні – вирішують самі батьки в залежності від того, наскільки прийнятною вони вважають цю поведінку.

         Вихователі і батьки відзначають, що ненормативна лексика міцно входить в лексикон дітей і справлятися з цим стало дуже важко. Причому зауваження, покарання, догана вирішують проблему лише на певний період, проте перевихованню і зміні поведінки не сприяють.

Діти | Переглядів: 261 | Додав: spcenter | Дата: 15.09.2017 | Коментарі (0)

Соцiально-психологiчний центр © 2019 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz