Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 20.11.2019, 12:38

Головна» Публікації » Діти

У категорії матеріалів: 58
Показано матеріалів: 21-30
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »

Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам

Коли ми відправляємо дитину в дитячий садок, ми розраховуємо на те, що там вона навчиться дружити, контактувати з новими людьми, нести відповідальність перед іншими за свої вчинки.

Однак, це не завжди відбувається так швидко, як ми очікуємо, адже не всі діти однаково легко йдуть на контакт і знаходять місце у своїй соціальній групі.

На щастя, в даній ситуації батьки можуть багато в чому допомогти своєму малюкові.

Розвиваємо впевненість у собі

Впевненість дитини в собі відіграє серйозну роль у формуванні відносин в новому колективі. Малюк, який знає, що його люблять, світ навколо нього безпечний, і до його думки прислухаються, не буде відчувати серйозних проблем у спілкуванні. Якщо хтось і відмовиться з ним дружити, він легко знайде собі місце в іншій компанії. Щоб зміцнювати у дитини відчуття впевненості, ставтеся до неї, як до особистості, поважайте її рішення, вчіть бути самостійною.

Вчимо знайомитись

Дитині буде набагато простіше налагодити контакт з новими знайомими, якщо вона буде знати фрази, з яких починається знайомство. Малюк швидше увіллється в гру, якщо зможе сказати: «Привіт, мене звати Сашко, можна з вами погратися?» Вчіть малюка найпростішим фразам: «Добрий день!», «Дякую!», «Як тебе звуть?», «Чи можна мені погратися твоєю машинкою?». Якщо дитина соромиться інших дітей, спробуйте вдома пограти в таку гру: візьміть улюблені іграшки та відтворіть можливі ситуації знайомства.

Обговорюйте варіанти поведінки з іншими дітьми ще до того, як відведете дитину до дитячого садка. Наприклад, прийшовши додому з дитячого майданчика, ви можете обговорити зі своїм малюком поведінку інших дітей, ситуації, які виникали, і варіанти виходу з них.

Діти | Переглядів: 1008 | Додав: spcenter | Дата: 02.12.2013 | Коментарі (0)

Більша частина  нещасних випадків трапляється вдома з дітьми, яким ще не виповнилось 4 роки.  Тому  наводимо декілька  способів, які  зроблять ваш дім безпечнішим. Найкраща гарантія безпеки – власний нагляд за дитиною. Найбільше нещасних випадків стається тоді, коли дитина втомлена, голодна чи хвора, а Ви зайняті або заклопотані.   

Ризик збільшується, якщо сім’я знаходиться  у незвичному середовищі (поза домом). Якщо купуєте дитині якесь приладдя, то впевніться, чи воно безпечне, і давайте його дитині тільки від зазначеного віку, купуйте тільки нові речі. Прилади, що були у вжитку, можуть виявитися зношеними, поза терміну використання або не матимуть інструкції з їхнього використання.

Усі діти наражаються на нещасні випадки, оскільки їхнє бажання досліджувати й експериментувати випереджає здоровий глузд і передбачливість. Багатьох прикрих ситуацій можна уникнути, адже Ви несете відповідальність за те, щоб Ваша дитина не поранила себе. Однак безпека дитини не означає обмеження її діяльності, просто переконайтесь, що світ довкола неї безпечний для ігор і досліджень.

 

Діти | Переглядів: 583 | Додав: spcenter | Дата: 08.11.2013 | Коментарі (0)

«Мой ребенок меня не слушается. Если я о чем то прошу, то он может мне нагрубить. Как сделать ребенка послушным?» – один из самых распространенных вопросов, которые задают родители детскому психологу. Послушный ребенок (в понимании родителей) – выполняющий без разговоров, недовольства любое их требование, просьбу. Как воспитать ребёнка с характером  и как найти с ним общий язык?

Взрослея, ребенок,  всё чаще начинает проявлять самостоятельность. Не всегда принимаемые им решения нравятся родителям. Часто возникают такие ситуации, в которых родители не могут оставаться спокойными. Так, например, в  раннем возрасте у ребенка бывают капризы, ссоры со сверстниками; в подростковом возрасте у детей возникают размолвки с учителями, они пробуют курить, употреблять алкогольные напитки и т.д. Нужно ли в таких ситуациях что-то объяснять ребёнку или предоставить ему шанс набивать шишки самостоятельно? А если разговаривать с ним, то, как правильно подобрать слова, чтобы  ребенок не замкнулся в себе и прислушивался к вам?

Многие родители утверждают, что дети не воспринимают советы взрослых. Родительские советы – дело неблагодарное, особенно это касается детей. Если еще совсем недавно ваш малыш даже передвигался с вашей помощью, то прошло, казалось, совсем немного времени, как перед вами оказался взрослый ребенок со своими желаниями.

В подростковом возрасте ребёнок особо нуждается в вашей поддержке. Ведь это время первых шагов в большую жизнь и им приходится принимать непростые решения. Задача родителей дать правильный совет в нужное время.

Ребенок – личность со своими взглядами, мыслями, мнением, характером. Родители просят, требуют, говорят – ребенок вполне естественно реагирует на это, выражая свои чувства, свою позицию (а умение ребенка выражать это социально допустимым способом – уже другой вопрос). Если ребенок будет беспрекословно выполнять требования родителей – увы, личность в нем вы подавили. Что же делать родителям?

Діти | Переглядів: 682 | Додав: spcenter | Дата: 16.10.2013 | Коментарі (0)

Что делать, если ваш ребенок дерется и при этом бьет кого-то из родителей? В подобных ситуациях одни родители либо дают сразу же сдачи, бьют  в ответ, либо ругают, а другие никак не реагируют, они просто не знают что делать, и живут в надежде, что это пройдет, ребенок перерастет и перестанет. Но ни в том, ни в другом случае, как правило, нет никаких результатов. Ребенок как бил маму или других членов семьи, так и бьет, как кусал бабушку, так и кусает, как вступал в драки с другими детьми, так и вступает. Почему ребенок так себя ведет? 

Детская агрессия имеет ряд причин:

  • излишняя критика со стороны родителей;
  • равнодушие родителей к ребенку;
  • игнорирование родителей агрессивного поведения ребенка (не делают замечаний – значит можно);
  • суровое воспитание, которое сопровождается унижениями и физическими наказаниями;
  • агрессивное поведение самих родителей (люди, которые  не умеют справиться со своей агрессией, не могут научить этому  детей);
  • просмотр фильмов, мультиков агрессивного содержания (дети подражают героям, которые ведут себя агрессивно);
  • агрессивное поведение сверстников: если в детском саду кто-то ведет себя агрессивно, то ребенок берет такой способ общения «на вооружение».

 

Діти | Переглядів: 558 | Додав: spcenter | Дата: 03.10.2013 | Коментарі (0)

Здавалося б, що може бути бажанішим і зручнішим для батьків, ніж самостійна дитина? Часто можна почути: «мені б хотілося, щоб моя дитина була більш самостійною – сама вдягалась, сама їла, сама гралась». Але на практиці батьки часто зіштовхуються з тим, що самостійність спричиняє за собою незалежність і свободу ухвалення рішень, а далеко не завжди погляди дітей і дорослих співпадають. Важливо розуміти, що, чим частіше дитина отримує право проявляти самостійність, тим менше вона готова наслідувати рамки, що обмежують її. З точки зору гармонійного розвитку особистості в цьому немає нічого поганого, просто батьки не завжди виявляються готовими прийняти цей факт.

Проблема полягає в тому, що традиційна система виховання розглядає дитину не як повноправного члена сім'ї або суспільства, а як залежну, безрозсудну істоту, з якої тільки належить виховати людину. Відповідно немає і мови про те, щоб надати їй право самій вирішувати, вибирати чи висловлювати своє бажання або небажання робити що-небудь. Виникає протиріччя: батьки бажають, щоб дитина вже подорослішала і взяла на себе виконання певних обов’язків, але в той же час вони не готові надати малюкові потрібну йому незалежність у більшості питань. Виходить щось подібне до «роби це сам, але по-моєму, а то по-твоєму – неправильно». Це протиріччя не призводить ні до чого іншого, окрім як до розвитку в дитині ще більшої інфантильності і невпевненості у своїх силах. Бажаючи виховати вільну, самостійну і впевнену в собі особистість, батькам слід відмовитися від стратегії виростити зручну для себе дитину і з радістю прийняти усі її спроби проявляти себе. Створюючи дітям тепличні умови, відбираючи у них право вибору і позбавляючи їх відповідальності за власні рішення і вчинки, ми надаємо їм ведмежу послугу – не готуємо їх до самостійного життя, не даємо можливості прожити свій особистий досвід, вчинити власні помилки. Коли дитина включена у щоденну діяльність, вона починає усвідомлювати свою роль у сім'ї, відчуває, що їй довіряють. Коли малюку надають вибір, він вчиться думати самостійно, аналізувати, приймати рішення. Якщо батьки часто говорять дитині: «Я вірю, що ти сама зможеш це зробити», замість того, щоб кидатися до неї з допомогою на перше прохання, то вона відчує упевненість у своїх силах і це відчуття збереже упродовж усього життя.

Діти | Переглядів: 2438 | Додав: spcenter | Дата: 03.10.2013 | Коментарі (0)

Наверное, нет таких родителей, которые бы не оказались в ситуации, когда их милый малыш вдруг агрессивно сжимал кулачки или бросался кусаться. Как поступить в такой ситуации? Не обратить внимания? Ответить агрессией на агрессию?

В первую очередь стоит задуматься о причинах такого поведения. Почему дети кусаются? Ребенок изначально рождается с полным «набором» эмоций. А вопрос их проявления преимущественно зависит от того, как их выражают родители. Если  в  вашей семье принято делиться своими чувствами, если нет давления на ребенка, к его потребностям прислушиваются – вряд ли он будет драться и кусаться всякий раз, когда его усаживают кушать или забирают с детской площадки.  Если же родители все решают за ребенка, да  еще наказывают за непослушание, у него накапливается злость, обида на родителей. Поэтому очередной ваш запрет может вызвать категоричный протест со стороны малыша, вплоть до физической агрессии по отношению к вам.

Такие приступы можно научиться подавлять, пресекать, но это не решит ситуации. Вы только загоните негативную эмоцию вглубь психического мира крохи, и неизвестно, чем это может быть чревато впоследствии. Часто такие дети становятся драчунами в детском саду и в школе. А ведь заложенная в детстве модель поведения останется у человека на всю жизнь.

Каким бы вы хотели видеть своего ребенка в будущем? Как отучить малыша драться и кусаться и как поступать, когда ваш ребенок агрессивно ведет себя в приступе гнева?


Діти | Переглядів: 842 | Додав: spcenter | Дата: 03.10.2013 | Коментарі (0)

Взаємини внуків і бабусь можуть бути різними. Одні бабусі щоденно піклуються про своїх внуків, особливо, коли усі три покоління проживають разом. Часто внуки бачать своїх бабусь на вихідні чи канікули. Деякі батьки влаштовують своїм дітям побачення лише на великі свята. Чи повинні  бабусі та дідусі брати участь у вихованні внуків і як ця участь має проявлятися? 

Види і підвиди бабусь

Психологи виділяють кілька видів бабусь:

  • «Звичайні» бабусі в основному піклуються про те, щоб онук був ситий та доглянутий. У виховний процес вони не схильні втручатися. Люблять балувати внуків ласощами та іграшками.
  • Є бабусі «активні», які практично повністю занурюються у виховання дитини: гуляють, допомагають робити уроки, водять на гуртки і т.п. До речі, вони дуже добре відчувають, коли внукові потрібна підтримка.
  • «Відсторонені» і «чисто символічні» бабусі практично не беруть участі у вихованні внуків. Бачаться з ними від випадку до випадку, періодично забігаючи в гості «на хвилинку», і все спілкування зводиться до показу малюка, обміну свіжими новинами та вручення подарунків з нагоди та без неї. Внуки таких бабусь, як правило, виховувалися або батьками, або з допомогою «іншої сторони», тобто бабусі цього типу ніколи не мали до дитини ніяких обов’язків. Молоді батьки дивуються: «Чому вони не хочуть? Нормальні бабусі повинні піклуватися про внуків!». У зв’язку з цим хочу наголосити: бабусі не повинні, а можуть, і нічого не зобов’язані для них робити. Свій батьківський обов’язок вони вже виконали, народивши і виховавши власних дітей. З появою малюка дорослі члени родини набувають нових соціальних ролей: батьки стають бабусями-дідусями, а діти – батьками. І може таке бути, що молоді батьки вже вступили в нову роль, а молоді бабусі – ще ні. Або просто встигли забути, як поводитися з маленькою дитиною, тому з народженням онука їм стає трохи боязко. Тому молодим батькам не варто ображатися та засуджувати таку поведінку. Усі люди різні, і кожна людина має право жити так, як їй хочеться, і так, як вона вважає за потрібне. Можливо, коли малюк підросте, бабуся проявить інтерес до онука. І, можливо, сама тоді зрозуміє, що позбавила і себе, і внука такого важливого – взаємного спілкування, адже згаяний час не повернеш.
  • Іноді дідусі та бабусі стають «сурогатними батьками», коли беруть на себе відповідальність і турботу про внуків, заміняючи собою справжніх батьків, особливо коли ті ще надто юні або надміру захоплені роботою чи влаштуванням особистого життя, або ж страждають алкоголізмом, наркоманією чи іншими серйозними захворюваннями (яскравий неприємний приклад – бабуся з повісті В.Санаєва «Похороните меня за плинтусом»). Дуже часто бабусі такого типу зустрічаються у родинах, де всі три покоління живуть під одним дахом, і хазяйкою (авторитетом) себе відчуває старша жінка. До молодої вона тоді ставиться як до старшої дитини.

У житті, звичайно, ролі можуть бути змішаними і їхня пріоритетність може змінюватися в міру дорослішання внуків і самої бабусі. 


Діти | Переглядів: 3699 | Додав: spcenter | Дата: 03.10.2013 | Коментарі (0)

Будь-які батьки рано чи пізно замислюються про те, як навчити дітей правильно поводитися з грішми. У сучасному суспільстві це питання стає особливо актуальним. Сьогодні мати гроші престижно, бажати гроші не соромно. Кожна доросла людина прагне заробити їх більше і тим самим показує дитині приклад, що грошей треба заробляти багато.

 

Як правильно виховувати ставлення до грошей сьогодні знають не багато батьків, адже, зовсім не просто знайти відповідь на це питання, коли реклами навколо закликають купувати і купувати. Отже, потрібно володіти чи малими грошима. Однак якщо батьки кидаються грошима наліво і направо, то і дитина виросте справжнім марнотратам. Але є й такі батьки, які мають квартиру і стабільну невелику зарплату, вони носять не дорогий одяг, економлять на фруктах і овочах. Однак бідними вони себе теж не вважають, хоча у них немає накопичень і немає ніякої надії на більш забезпечене життя. Діти таких батьків вже в підлітковому віці відчувають розлад між матеріальним рівнем в різних сім'ях і це їх страшно гнітить. Психологи вважають, для сучасного суспільства характерно покоління дітей, які надають грошам статус, тобто будують своє ставлення до дорослих і до однолітків в залежності від того, скільки у них грошей.

Тому сьогодні батьки приходять в розгубленість, думаючи про те, як же навчити дитину правильного відношенню до грошей. Скільки кишенькових грошей дати йому, щоб він не відчував себе гірше за своїх однолітків і в той же час умів економити гроші?

 

Діти | Переглядів: 1091 | Додав: spcenter | Дата: 02.10.2013 | Коментарі (0)

В некоторых семьях считается, что с первых дней жизни малыша ребенку нужна только мама. Но когда папа с самого начала вовлечен в жизнь ребенка, это делает более счастливыми всех: маму, малыша и самого отца. Ребенок с первых дней усваивает то, как должны вести себя в семье мужчина и женщина. Сформированная модель семейных отношений будет играть огромную роль во всей дальнейшей жизни ребенка. На примере родителей дети учатся, какая роль в семье отца и матери. Мама – внутренний хранитель семьи, тот, который обеспечивает благополучие и душевный комфорт. Папа охраняет семью  от столкновений с внешним миром.

Что должна делать мама для того, чтобы отец принимал участие в воспитании ребенка на равных с ней?

  • Не бойтесь доверить отцу малыша и всячески поддерживайте его инициативы, иначе мужчина не научится преодолевать свой природный страх перед хрупкостью и неизвестностью мира детей.
  • Не стоит, доверяя ребенка папе, «принимать экзамен по обращению с малышом». Он и не должен обращаться с ним так, как вы.
  • Если, по вашему мнению, папа недостаточно мужественен или авторитетен, нельзя брать на себя и эту роль: ребенок не сможет усвоить адекватное ролевое поведение, да и вы все-таки – не мужчина. Ваша задача – стать настоящей женщиной, и тогда баланс в семье будет восстанавливаться.
  • Образ любимого папы для ребенка – часть его самого. Если вы негативно относитесь к мужу, ребенок перестает принимать целиком и оценивать положительно и себя.
  • В сложных вопросах воспитания нужно стремиться соблюдать принцип единства требований: что требует один из родителей, то обязательно должен требовать и другой.

 

Діти | Переглядів: 602 | Додав: spcenter | Дата: 05.07.2013 | Коментарі (0)

Відвідування парку розваг для дитини – це завжди яскрава подія. Зробіть все можливе, щоб свято не було затьмарене. Як зібрати дитину на прогулянку до парку розваг і що повинні знати дорослі перед тим, як відпустити її покататися на гірках чи каруселі?

Одягаємо дитину правильно

Вибирайте зручний одяг для парку розваг. Він не повинен сковувати рухи і малюку в ньому має бути комфортно. Адже вам доведеться тривалий час ходити й кататися.

Забудьте про вбрання з «небезпечними» деталями: ременями, металевим прикрасами, що теліпаються тощо.

Відмовтеся від ненадійного взуття – капців і босоніжок. Взуття повинно добре триматися на ніжці, щоб під час катання не злетіло.

Увага! Зберіть довге волосся доньки у пучок і добре закріпіть. Так дитині буде зручніше, а ви будете впевнені, що волосся ні за що не зачепиться .

Порада: якщо дитина іде на прогулянку у взутті зі шнурками – зав’яжіть вузлик тугіше, а кінці шнурків заховайте у взуття.

Не загубіть малюка! Не випускайте його з поля зору! Зустрічайте дитину  біля входу на атракціон після кожного катання. Інакше ви можете просто загубити маленького сина чи доньку у великому натовпі людей

Вдягайте дитину у яскравий або незвичайний головний убір. Це допоможе вам швидше помітити свою дитину у натовпі.

Порада: про всяк випадок покладіть дитині у кишеню записку з її ім’ям та прізвищем, вашою адресою чи номером телефону. 

Діти | Переглядів: 842 | Додав: spcenter | Дата: 05.07.2013 | Коментарі (0)

Соцiально-психологiчний центр © 2019 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz