Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 26.09.2017, 00:24

Головна» Публікації » Батьки та підростаючі діти — як правильно будувати відносини?

Батьки та підростаючі діти — як правильно будувати відносини?

Іноді здається, що дорослі і їхні підростаючі діти живуть  у різних вимірах. І справа не в тому, що 15-річні юнаки і дівчата надто легковажні й безвідповідальні, як часто скаржаться батьки, і не в тому, що дорослі надто прагнуть контролювати своїх чад, як вважають діти. Просто кожен з них виступає в заздалегідь прописаній, «затвердженій» ролі, не вміючи відійти від незрозуміло ким придуманого сценарію.

Думаю, кожному з батьків знайома ситуація, коли, щиро піклуючись про свою дитину, він багато і правильно говорить про необхідність вчитися, про труднощі сучасного життя тощо, але ці слова «йдуть у пустоту». І майже кожна дитина може пригадати, як, розповідаючи про свої радості і перемоги, бурхливо і захоплено, чує від батьків про оцінки, замість того, щоб порадіти разом з нею. Дійсно, як тут радіти, якщо такі оцінки! Іншими словами, реальність батьків абсолютно не співпадає з реальністю підлітка. І цілком зрозуміло, що в реальності підлітка почуття до коханого, сварка з близьким другом, або не розуміння оточуючих значно важливіші якихось оцінок. Просто в 15-16 років людина так влаштована. І якщо мудра мама або тато згадають себе в цьому віці, то найімовірніше виявиться, що і з ними відбувалося щось подібне.

На жаль, часто замість того, щоб зрозуміти і прийняти, що інша людина влаштована по-іншому, її починають переробляти. Мені здається, якщо б діти і батьки помінялися місцями, то вони могли б зрозуміти один одного.

Кожна сім'я рано чи пізно стикається з труднощами, що стосуються виховання дітей. Проблеми у стосунках між батьками і нащадками бувають і в щасливих, і в нещасних сім'ях. Деякі з них неминучі, тому що пов'язані з кризами дитячого розвитку, а більшість з них можна запросто уникнути, якщо задатися такою метою. У цьому допоможе терпіння, спостережливість і бажання краще пізнати психологію дитячо-батьківських відносин.

            Неповноцінні і складні сім'ї

Проблеми у відносинах батьків і дітей можуть бути обумовлені нездоровим кліматом в родині. Сім'ї, де процвітають скандали, неповага, конфлікти і нехтування інтересами один одного, не можуть вважатися ідеальним плацдармом для виховання дитини. На жаль, але є типові складнощі в поведінці дітей, які ростуть в конфліктних сім'ях. Такі діти частіше хворіють, бувають більш плаксивими, нервовими, агресивними. Вони з легкістю копіюють погані вчинки дорослих, відчувають великі труднощі з адаптацією до соціального оточення.   

            Неповні сім'ї

Неповні сім'ї мають своє, специфічне коло проблем. Зазвичай вони пов'язані з тим, що одному з батьків доводиться виконувати роль і батька, і матері одночасно. Особливо нелегко це буває реалізувати, якщо людина виховує дитину протилежної статі. Хлопчикові, якого виховує одинока мама, може не вистачати еталонів чоловічої поведінки перед очима. А дівчинка може не уявляти собі, як має себе вести жінка в рамках сім'ї, якщо виховується одним лише батьком.

У подібних ситуаціях психологи рекомендують батькам знайти дорослого протилежної статі, який час від часу навчав би дитину нормам поведінки. Наприклад, батька дитині може замінити дядько чи дід, а матір – бабуся, тітка, чи навіть улюблена вчителька. Якщо одинока людина бачить в оточенні дитини когось, до кого вона тягнеться, не варто перешкоджати спілкуванню. Нехай вбирає різні стратегії адаптації до світу від різних людей, у дорослому стані вони їй можуть дуже стати в нагоді.

            Бідні родини

Це звучить жахливо, але, на жаль, в сім'ях з малим достатком нерідко виникає специфічний тип проблем між дітьми та батьками. По-перше, не завжди виходить дати дитині можливість вчитися там, де вона хоче. По-друге, сучасні діти жорстокі, а суспільство, яке активно нав'язується нам через ЗМІ, привчає їх з презирством ставитися до тих, хто одягнений не по моді, чи не має «крутого» смартфона.

Цю проблему не можна пускати на самоплив. Батькам потрібно розмовляти з дитиною, обговорювати хвилюючі її питання, пов'язані з фінансами, престижем. Варто наводити приклади успішних людей, які досягли вершин у своїй сфері, незважаючи на те, що народилася в бідній сім'ї. Віра в те, що фінансова неспроможність батьків не може стати перешкодою до великих мріям, повинна залишатися у дитини до закінчення школи. А що стосується малозначущих речей, наприклад, пов'язаних з косметикою для дівчат, то тут варто орієнтувати дитину на більш скромні потреби.

Наше суспільство влаштоване так, що, на жаль, багато сімей змушені жити дуже скромно, часто в кредит. Так що здатність відчувати себе щасливим без позолочених годинників і новомодних джинсів, може стати в нагоді дитині в майбутньому її життя. А головне – потрібно донести до неї думку, що володіння всіма цими речами не робить її щасливішою. Наявність справжніх друзів і важливих досягнень у житті людини часто ніяк не пов'язані з тим, скільки у неї є матеріальних благ і багатств.

            Батьківськi директиви

 Якщо дитині змалку батьки постійно вселяли, що вона телепень, бездара, то, рано чи пізно, дитина в це починає вірити. Але спочатку усередині відбувається конфлікт, тому що вона знає, що не така погана, що намагається радувати своїх батьків, а вони цього не помічають, намагаючись підігнати дитину під свої мірки. З цього конфлікту випливає нервове напруження, з яким дитина не може впоратися.

Можливi два варіанти рішення дитиною цієї проблеми: або вона зможе пристосуватися під непомірні вимоги дорослих і сховає свої особистісні якості, але буде змушена шукати механізм захисту власного «Я» доступними для неї способами, або буде пручатися, що породить безліч конфліктів з батьками. І те, й інше неминуче призведе до підвищеної нервової напруги і якщо батьки не змінять свою виховну політику, то у дитини може виникнути невроз, який підростаюча людина понесе з собою у доросле життя.

Таким чином, для того, щоб максимізувати позитивний і звести до мінімуму негативний вплив сім'ї на виховання дитини та подолати типові помилки сімейного виховання, необхідно пам'ятати загальні внутрішньо сімейні психологічні чинники, що мають виховне значення:

  • постійно критикуючи свою дитину – ви спонукаєте її до ненависті оточуючих людей;
  • живучи у ворожнечі зі своєю дитиною – ви навчаєте її агресивності;
  • сміючись над дитиною – ви «замикаєте» її в собі;
  • коли дитина росте в докорах – в неї починає розвиватися почуття провини;
  • коли в сім’ї є взаєморозуміння та любов – дитина навчається сприймати оточуючих із людяністю;
  • коли дитину заохочувати – в неї з’являється віра в себе;
  • коли хвалити дитину – вона виростає з вдячністю;
  • якщо бути чесною з дитиною – то вона буде справедливою та самокритичною до себе;
  • підтримуєте дитину – вона буде цінувати себе та оточуючих її людей; зможе бачити позитивне та любов у нашому бурхливому житті.

Будьте мудрими! Пам’ятайте, що дитина є дзеркалом вашої родини. І нехай в цьому дзеркалі люди бачать тільки красу, добро, щастя, любов та злагоду.

 

Ірина Олекса,

соціальний педагог

 (за матеріалами Інтернет-ресурсів)

Категорія: Дорослі | Додав: spcenter (06.04.2017)
Переглядів: 68 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Соцiально-психологiчний центр © 2017 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz