Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 23.06.2017, 05:31

Головна» Публікації » Якщо дитина нічим не хоче займатися сама

Якщо дитина нічим не хоче займатися сама

У дорослих, особливо активних, енергійних і зайнятих, викликає занепокоєння ситуації, коли їхня дитина:

  • робить уроки тільки в присутності батьків (причому за особистої їхньої участі: варто відійти на хвилинку – «вона вже у вікно дивиться»);
  • малює чи читає тільки з ким-небудь із дорослих, а якщо нікого поруч немає, «весь день може просидіти біля телевізора»;
  • вчасно встигає в школу(на теніс, боротьбу, англійську, на заняття в музичній школі тощо) тільки якщо мама чи бабуся нагадають і заберуть;
  • ніколи не прибере,не вимиває посуд, не сходить у магазин, якщо  не скажуть, яку домашню роботу треба зробити(у наказаному порядку).                                                                                   

Висновок, який часто роблять дорослі: дитина – ледача й егоїстична (рідше – дурна, тому що все-таки не хочеться називати своє дитя дурнем, який би не був на нього сердитий).

Згідно із цим висновком (м’яко кажучи – неочевидним), зазвичай вживають заходів впливу, часто наказують їх, тому що лінощі визнаються якістю суто негативною. Але покарання чомусь не діють: чим більше лає мама, тим довше дитина сидить за уроками, тим наполегливіше бореться за комп’ютер, тим повільніше збирається в школу… Чому?

Якщо дитина нічим не хоче займатися сама, для неї взаємини з батьками актуальніші, важливіші, на цей момент, ніж відносини з навколишнім  світом та іншими людьми. Своєю «безпорадністю», «безініціативністю» дитина ніби змушує дорослих знаходитися поряд. У такій ситуації часто опиняються діти, якщо:

  • нещодавно народився братик (чи сестричка), і батьки йому (їй) приділяють набагато більше уваги, ніж старшій дитині;
  • батьки багато працюють майже від самого народження дитини і не встигають (не вміють, не вважають за потрібне) налагодити з нею стійкі, зрозумілі для дитини відносини;
  • у родині існує кілька різних і суперечливих поглядів на виховання дітей, і дитина ще не розібралася, як їй будувати взаємини з кожним із дорослих;
  • батьки – дуже суперечливі натури, у яких часто змінюється настрій, і дитині непросто бути впевненою в тому, чи сподобається те, що вона робить, рідним, чи не викличе зауваження, а то й покарання.

Висновок: дитина насправді  не «нічим не хоче займатися сама», вона просто хоче займатися тим, що для неї зараз найважливіше. Найактуальнішими для неї є взаємини з батьками. А для цього їй потрібна їхня присутність. Щоб вирішити цю проблему, потрібно:

  • по-перше, з’ясувати причини нестійкості відносин з батьками (можливо, причини саме ті, що зазначені в нашому списку);
  • по-друге, усунути ці причини. Результатом обов’язково буде збільшення активності дитини та її радісні чудові хвастощі: «Мамо, подивися, що я зробив!» або «Подивися, як я вмію!»

Важливо! Змусити дитину думати про знання, якщо в неї не налагодженні стабільні та радісні для обох сторін відносини з батьками, неможливо.

Антоніна Смирнякова,

соціальний педагог

 Соціально-психологічного центру

 (за матеріалами книги  Г. Кравцової

«Дитина і кар’єра»).

 

Категорія: Дорослі | Додав: spcenter (18.10.2016)
Переглядів: 80 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Соцiально-психологiчний центр © 2017 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz