Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 26.09.2017, 00:25

Головна» Публікації » Невидимі та небезпечні наслідки перебування в зоні АТО

Невидимі та небезпечні наслідки перебування в зоні АТО

Сьогодні все частіше з’являється інформація про те, що пройшовши жахливе пекло війни  та виживши на фронті, приїхавши додому до рідних із зони проведення АТО, бійці, не бачачи свого майбутнього після того, що вони пережили, вирішують закінчити життя самогубством. Там, на передовій, окрім бойових поранень вони отримують і дуже серйозні психологічні травми. І впоратись із цим тягарем душевного болю набагато складніше, ніж вилікувати тілесні ушкодження.

Психічні розлади, що виникають у військовослужбовців на Донбасі, вже встигли охрестити «синдромом АТО». Це свого роду інтерпретація посттравматичного стресового розладу, який також називають «афганським синдромом», який внаслідок накладає свій відбиток на поведінку людини і його можливість повернутись до колишнього мирного образу життя.

Що ж стосується медико-психологічної реабілітації, то вона, на відміну від загально-соматичної (необхідної при пораненнях), має свої відмінності. Адже психічне напруження і психологічний дискомфорт, які виникають у бійців АТО – це серйозна, небезпечна, але невидима патологія. І умовно її можна порівняти з радіацією, вплив якої людина теж помічає не одразу. Але проблема полягає в тому, що невідома точна кількість людей, які постраждали на війні в психологічному плані, бо не ведеться реєстр таких звернень. Також даний стан погано виявляється, а серед учасників АТО ведеться недостатня просвітницька та інформаційна робота, в результаті якої вони б вчасно звертались за допомогою до фахівців.    Разом з тим, нашим людям властиві міркування типу «авось пройде». Деякі ж взагалі впевнені, що звернення до психолога чи психіатра – це ганебно. Виходячи з цього, ми маємо «недозвернення» потенційних клієнтів. Крім того, коли ми говоримо про такий вид допомоги, то необхідно враховувати не тільки тих, хто повернувся з фронту, але і їх рідних, а також вимушених переселенців, які зазнали сильного емоційного стресу і потрапили в негативні дистресові умови.

Для родичів бійців можна порадити у всіх випадках, коли це об’єктивно, добиватись контакту з людиною і зробити так, щоб вона відгукнулась. Примусово ніхто нічого зробити не може. Це його право – йти чи не йти до фахівця, отримувати допомогу чи ні і т.д… Ті, кому потрібна психологічна допомога, умовно поділяються на 2 групи: перша – це добровольці, які звернулись самі і визнають, що їм погано, що вони погано сплять, постійно в думках повертаються до тих подій і т.д.  і друга – це тестування бійців. Швидка бліц-робота з ними – коротка розмова, яка протягом 3-7 хвилин надасть можливість спеціалістові зрозуміти, чи потребує тієї чи іншої допомоги та чи інша людина.

Про симптоми говорити некоректно, оскільки їх безліч, і вони проявляються індивідуально. У даному випадку, якими б вони не були – чи то зниження настрою, чи то роздратованість, чи то флеш-беки (людина постійно подумки повертається до психотравмуючих ситуацій), якщо вони в певний момент починають впливати на соціальне життя, взаємодію з оточуючими, а також на вирішення повсякденних питань, це і повинно бути сигналом для того, щоб звернутись до фахівця. Якщо це вибиває із соціуму, заважає роботі і життю вже не в польових умовах, вони повинні стати об’єктом підвищеної уваги.

Шановні славутичани! Фахівці Соціально-психологічного центру завжди готові підтримати та допомогти в складний для Вас та вашої родини час. Не занурюйтесь все глибше і глибше у свої проблеми та переживання, адже є ті, хто дійсно хоче і може Вам допомогти. Ласкаво просимо!

Телефон для довідок (04579) 2-94-21.

Алла Крохіна,

психолог Соціально-психологічного центру,

(за матеріалами мережі Інтернет)

Категорія: Дорослі | Додав: spcenter (18.06.2015)
Переглядів: 496 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Соцiально-психологiчний центр © 2017 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz