Інформація
Пам'ятка бійцю

Меню

Пошук

Вітаю Вас, Гость · RSS 21.10.2019, 20:56

Головна» Публікації » Виростимо з дитини маленького помічника

Виростимо з дитини маленького помічника

Хто з батьків не мріє, щоб її дитина була найкращою в усьому? І, звичайно, для того, щоб виховати в ній гарні манери – потрібно прикласти чимало зусиль.

Дитячий вік – це сприятливий період, під час якого формуються цінні життєві якості, необхідні людині. На основі правильного трудового виховання, отриманого в дошкільному віці, у дітей розвивається бажання працювати і в старшому віці. Батькам не слід забувати, що нікому ще не вдалося виростити працелюбну людину шляхом лише бесід про важливість праці і спостережень за працею інших. Часто, коли мама не встигає виконати роботу по господарству,  поспішає і автоматично не допускає дітей до можливості допомогти, - «Краще не заважай». Але зрозуміло і те, що від домашнього споживача нічого доброго вийти не може. Якраз з цього і починається утриманство дитини. Тільки працюючи, дитина оволодіває навичками і вміннями, отримує відчуття задоволення від зробленого своїми руками.

 Посильна праця позитивно впливає на  всебічний розвиток дитини. Вона сприяє зміцненню фізичних сил, робить рухи дитини більш точними і впевненими, сприяє підвищенню витривалості, зміцненню дитячого організму, крім того вона впливає на розумовий розвиток дитини. Праця завжди пов’язана з роботою уявлення, потребує уваги, зосередженості, розвиває мислення, ініціативу, спостережливість, тренує пам’ять.

Діти легко і з великим задоволенням наслідують працю батьків, виконують доручення дорослих. Спочатку їм просто цікаво. А, поступово, якщо в сім’ї систематично заохочують до праці, хвалять за невеликі досягнення, у них виникає бажання допомогти дорослим, складаються трудові навички і звички, проявляється працелюбність. Всі види праці, які під силу дошкільникові, цінні для його різнобічного, фізичного і психічного розвитку, для формування особистості.

У сімях, де на належному рівні приділяється увага трудовому вихованню, діти вмілі і спритні. Вони легко, без допомоги дорослих наводять порядок у ігровому куточку, витирають вологою ганчіркою пил, допомагають накривати стіл до обіду, застеляють свої ліжка. В інших сімях батькам доводиться бачити безпорадність своїх дітей.

В трудовому вихованні надзвичайно велика роль батьків. Вони повинні заохочувати будь-які прагнення їх  дитини до участі в домашній роботі і самі постійно подавати приклад своїм дітям. Адже відомо, що діти виховуються на поведінці батьків, і в майбутньому наслідують їх поведінку. 

Коли розпочати трудове виховання?

Батьків звичайно хвилює питання про те, коли ж краще всього починати привчати дитину до порядку, до праці? Ви можете потроху займатися з малюком вже з того моменту, як він навчився добре сидіти і здійснювати прості маніпуляції з предметами: утримувати брязкальце, роздивлятися її, перекладати з однієї долоньки в іншу. Тобто вже в 7-9 місяців. Сядьте поряд з ним. Озбройтеся коробкою і кількома невеликими предметами, зручними для захоплення маленькою дитячою ручкою. Покажіть малюкові, як це здорово і весело - кидати їх в коробку. Бажано, щоб вибрані вами іграшки були добре знайомі дитині. Це буде сприяти концентрації уваги на самому процесі гри, а не на предметах. Поки що малюк не здатний брати активну участь у прибиранні, нехай кожен вечір стає свідком того, як його іграшки прибираєте ви. Не кваплячись, показуйте йому, як і що ви робите, при цьому, коментуючи кожну свою дію, повторюючи ключові слова, такі як «прибираю», «порядок», «іграшки», «ящик» і т.д.

 Приблизно до кінця першого року життя у малюка з'являється інтерес до складання і діставання різних предметів. Цей період і можна вважати оптимальним для того, щоб перейти до активної фази привчання дитини до порядку. Спробуйте разом з ним зібрати розкидані на підлозі іграшки в коробку, скласти в стопку газети і журнали. Перший день народження вже позаду, і ось крихітка вже щосили тупає ніжками! Як вам перші піші прогулянки на свіжому повітрі? Повернулися додому - не забудьте витерти ноги! До речі, це відмінний привід, для купівлі нового барвистого килимка!

У півтора року або трохи раніше малюк безсумнівно прийде в захват, якщо ви дозволите йому викинути що-небудь у відро для сміття, що вважалося досі недоторканним. Правда, необхідно буде врахувати два моменти: по-перше, щоб довірене дитині «сміття» не виявилося для нього занадто привабливим, по-друге, простежити, щоб малюк не сприйняв це відповідальне доручення як зелене світло для зворотних дій - адже в сміттєвому відрі напевно таїться безліч спокус! Регулювати дії малюка в подібній ситуації, як і в багатьох інших, вам допоможе інтонація: наприклад, як тільки дитина опустила у відро непотрібний клаптик газети - щедро похваліть його, обійміть, погладьте по голівці, а проте, якщо його хитрі оченята заблищали, а ручки потягнулися назад - суворо скажіть, що так чинити не можна, м'яко, але наполегливо відведіть його убік. Використовуйте прості слова-антоніми «добре» - «погано», «можна» - «не можна». Покажіть, що ви незадоволені. До півтора років ви можете навчити малюка відносити свої мокрі штанці у ванну або діставати з пральної машинки випрану білизну. Саме від таких милих і кумедних дрібниць, зрештою, і буде залежати те, наскільки охайною зросте ваша дитина. Покажіть, крихті, де повинен лежати його одяг, і кожного разу, повертаючись з прогулянки, звертайте на це його увагу. Бажано, щоб відведене під дитячі речі місце було доступне для малюка - це може бути нижня полиця гардеробу, низька тумбочка або ящик комода. Запропонуйте дитині самостійно прибрати свій одяг, якщо вона здивовано дивиться на вас – покажіть, як це треба зробити. Для початку продемонструйте самі, а потім, вклавши кофтинку в долоньки маляти, виконайте весь шлях заново разом з ним, направляючи і коментуючи кожен його рух.

 У два роки дитина вже здатна не просто прибирати речі на свої місця, а й, наприклад, складати свій одяг або розвішувати її на дитячому стільчику. У цьому віці ви також можете довірити йому миття своєї тарілочки та чашки. Більшість дітей люблять возитися у воді, і вашому малюкові це заняття напевно припаде до смаку. Для цього поставте його на лавочку або невисоку табуретку, озбройте губкою, підберіть відповідний посуд, і – вперед! Принцип тут той самий - спочатку необхідно пояснити що до чого, потім показати як це робити на своєму прикладі, після чого виконати теж саме спільно з малям, не забуваючи при цьому коментувати ваші дії.

У 2,5 року маленький помічник витре пил та й поллє з лійки кімнатні рослини, а якщо ненавмисно проллє воду на підлогу, то самостійно візьме ганчірку і витре калюжу.

Як зацікавити дитину?

Потрібно не тільки залучати дітей до домашньої праці, а й показувати необхідність нею займатися. Для цього можна використовувати гру «Кожній речі – своє місце». Привчаючи до порядку дітей, потрібно чітко вимагати цього і від себе. Звертання до дитини, як до рівної, пояснення необхідності роботи, а не примушування виконати вимоги, є найбільш ефективним у залученні дитини до роботи по господарству. Слід привчити дитину до правила: «Побачив непорядок – прибери, а не чекай виконання іншим членом сім'ї».

Замініть нудні щовечірні вмовляння прибрати іграшки на чарівну історію про те, як ваша дитина,  ведмедик, зайчик і слоник відправляються в далеку подорож, їм необхідно подолати різні перешкоди, наприклад розібрати купу іграшок, яка опинилася у них на шляху. Якщо ваше чадо ще занадто мало, і подібного роду історії її поки не захоплюють - влаштуйте сімейне змагання у влучності на швидкість: конкурс «Хто швидше» або «Чия іграшка голосніше впаде». Дитині цілком може підійти така розвага.

Якщо дитина вирішила проявити самостійність і вже тягне зі стільця вашу блузку, щоб старанно розмазати по підлозі розчавлений помідор, не поспішайте втрачати свідомість і постарайтеся не зриватися на крик. Від душі похваліть її – хадже вона дійсно молодець - і спокійно запропонуйте для продовження цього захоплюючого заняття більш відповідну ганчірочку. Найчастіше хочеться в такій ситуації сказати: "Відійди! Я сама витру! ». Але перш ніж вимовити ці слова, поставте себе на місце малюка: захочеться вам після таких слів знову взятися за справу? Можливо, варто давати дитині не надто складні доручення. В такій відповідальній справі, як прищеплення дитині любові до порядку, необхідно зрозуміти одне: саме по собі прибирання - справа нудна і нецікава, адже дитина не отримує задоволення від вимитої тарілки або від акуратно складеного в коробку конструктора – їй в першу чергу важлива позитивна оцінка його дій, схвалення з боку дорослих і підтвердження своєї «хорошості». Потіште зайвий раз його самолюбство, скажіть, яка ж вона молодець.

Поради батькам щодо трудового виховання дітей:

  • Залучати дитину до трудової справи якомога раніше, прищеплювати їй елементарні навички культури праці.
  • За дитиною старшого віку закріпити відповідні обов’язки, за які вона буде нести відповідальність.
  • Не допускати відхилень від поставлених дитині вимог.
  • Не карати дитину працею: вона повинна працювати з радістю і задоволенням.
  • Не давати непосильних доручень, але доручати роботу з навантаженням.
  • Не підганяти, чекати, поки вона закінчить роботу сама.
  • Завжди дякувати за допомогу чи доручення.
  • Не забувайте хвалити дитину за роботу, яка вимагає від неї особливих зусиль.

     

      Шановні славутичани! Якщо ви потребуєте підтримки чи поради, якщо у вас виникають якісь проблеми, з вирішенням яких ви самостійно впоратися не можете – спеціалісти психологи Соціально-психологічного Центру завжди готові вам допомогти.

      Довідки за телефоном: 2-94-21

      Адреса сайту: http://slavspc.at.ua

 

Телефон довіри:

2-14-94

з 14.00 до 17.00

Ірина Олекса,

соціальний педагог

Соціально-психологічного Центру

(за матеріалами преси)

Категорія: Дорослі | Додав: spcenter (23.02.2012)
Переглядів: 663 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Соцiально-психологiчний центр © 2019 Хостинг від uCoz
Хостинг від uCoz